Головне

Зі святом весни, ніжності і кохання – 8 Березня (Сценарій свята)

Зі святом весни, ніжності і кохання – 8 Березня

Сценарій свята

1-й ведучий. Добрий день дорогі друзі, шановні вчителі, мами, бабусі.

2-га ведуча.  Зі святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання 8 Березня!

1-й ведучий. Прислухайтесь, як дзюрчать швидкі, прозорі струмочки.

2-га ведуча.  Ви відчуваєте? Життя починається з початку, з приходом весни.

1-й ведучий. Березень – перший місяць весни – це весна світла. Це не тільки відблиск крижинок і приліт перших птахів.

2-га ведуча.  Березень – це початок тепла, краси, кохання.

1-й ведучий.  І тому не випадково перше свято весни День жінок. Все найпрекрасніше, що є в світі пов’язано з вами, жінки.

2-га ведуча.  Дорогі жінки! Поздоровляємо вас з святом 8 Березня! Ви поєднали в собі все: і теплоту душі, і ніжність, і гармонію витонченості, жіночності.

1-й ведучий.  Для вас, дорогі жінки, в дарунок, шалений рок-н-рол від _____________.

Танець «Рок-н-рол».

1-й ведучий. 8 березня. Саме в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі. Мати… Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містять вони в собі. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою, і тоді, коли посрібляться наші скроні, не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник от подихів вітру, подиху зла.

2-га ведуча. Коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, в кожному домі, в селі і в місті відзначається велике свято – Міжнародний день – 8 березня. Ось і сьогодні ми зібралися на свято – свято весни, свято кохання. Ми вітаємо жінок, наших мам, бабусь, сестер. Всіх кого ми знаємо і не знаємо. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Посивілих жінок і молодих дівчат. Низький уклін Вам, дорогі жінки, милі мами і бабусі. Хай же буде на Землі довіку прославлена в пісні хорошій Ваша материнська любов.

1-й ведучий.  Зустрічайте, для вас виступають учні 1 класу.

Виступ  учнів 1 класу

  1. Пам’ятаймо, милі діти,
    Пам’ятаймо завжди з вами,
    Що для нас в усьому світі,
    Найдорожчі – наші мами!
  2. Нам маленьким і дорослим –
    Все дають вони з любов’ю:
    Ніжне серце, світлий розум,
    Сили нашому здоров’ю.
  1. Як ставали ми на ноги,
    Перший крок наш був – до мами!
    Радість маєм чи тривогу –
    Серце мами завжди з нами.
  1. Де сини її та дочки –
    Завжди там вона думками.
    Пишемо в класі ми на дошці
    Наше перше слово – мама!
  1. Мамине свято я зустрічаю.
    Я для матусі віршик вивчаю.
    Я подарунок мамі роблю,
    Я свою маму дуже люблю.
  1. Найдорожчі мамі діти,
    Дітям мама їх – так само.
    Треба вчитись і робити
    Так, щоб радувати маму!

 

  1. Весна пробуджує від сну

Всю нашу землю чарівну.

Куди ступає – сонце сяє,

Усе навколо оживає.

З нею Березень іде на свято,

Щоб усіх мам, бабусь, дівчаток привітати.

  1. Люба мамо моя, люба мамо моя!

Я тебе дуже сильно люблю.

І ці почуття у пісні своїй

Прямо в серце твоє переллю.

Пісня учнів 1 класу.

1-й ведучий. А пам’ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному , і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка.

 

 2-га ведуча. Тоді Бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії.

        1-й ведучий. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті”. Жінка – це вічний біль і вічна втіха. Вона може перетворити життя на рай і на пекло.

Усмішка П. Глазового “Як Кузьму провчила жінка його мила”

Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,
Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.
Лежить собі, проглядає журнали й газети.
А дружина варить, смажить, готує котлети.
Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”.
— Ну чого ти, — питає жінку, — така недалека?
Тільки в тебе і балачки про борщі й олію,
І ні слова про театри, про драматургію.
А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда.
Драматургів усіх знає аж до Евріпіда.
Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,
Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…
А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.
Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.
Давно тебе не бачив я в хорошому платті.
Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.
Ти забула, що є в світі жіночі принади —
Перманенти, манікюри, духи та помади.
Я хотів би бути мужем культурної дами,
А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,
Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви…
Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.

Через добу повернувся наш Кузьма додому.
Зустрічає його жінка в платті голубому.
Очі чорним підведені, на губах помада.
Закрутило Кузьмі в носі від духів “Еллада”.
Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,
Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми!
Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.
Як французька кінозірка, виставила ноги.
У Кузьми від здивування потилиця змокла.
А дружина запитує: — Ти читав Софокла?
Тобі, може, до вподоби п’єси Евріпіда? —
Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать.
Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п’єси?
— А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,
Що немає шику-блиску, манери негарні.
Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.
Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову.
Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.
Не було у мене часу возиться з обідом,
Так я тобі й замінила обід Евріпідом.

1-й ведучий. Недарма, мабуть, святкуємо ми жіночий день саме навесні. Весна… Лагідна, загадкова, тендітна. Ми так чекаємо її завжди, але приходить вона раптово, бурхливо, змінюючи все навкруги, пробуджуючи природу і наші почуття.

1-й ведучий. Чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері . І я низько вклоняюсь Вам  , і не тому що сьогодні 8 Березня , а тому , що Ви жінки . Це Ваші муки  дають нове життя .Це Ваші безсонні ночі роблять з безпорадних крикунів старанних дівчаток і безстрашних хлопчиків . Це Ваше велике терпіння, Ваші турботи , Ваша любов благословляють їх на подвиги в ім’я життя на землі . Кланяюсь Вам за те , що рятували мене від хвороб , нещасть і труднощів . Кланяюсь Тобі , мати роду людського, ім’я якій – Жінка . Миру і щастя Землі , по якій ти ідеш , ЖІНКО ! З легендою «Про силу материнської любові» до вас, дорогі педагоги, звертається учениця 4 класу Цибок Анна.

Легенда про силу материнської любові (читає учень)

Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Тож боялася мати показуватися невістці на очі, все сиділа в сінях. А потім у клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо… а не послухаю – піде від мене». Заплакала мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське… Потім у вогонь покладеш…». Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була та любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і щасливим, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Тож недаремно кажуть у народі, що материнська любов найсвятіша.

     1-й ведучий.  Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечірня зоря i гладить по голiвцi рідна рука.

2-га ведуча.  Мама, мати, матуся… Скільки спогадів i тепла таїть це магiчне слово, бо ним звертаємося до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилiшої для нас людини.

       1-й ведучий. Мама… У всi часи всi народи величали її, як найбiльшу святиню. Вона — корінь життя, берегиня роду людського.

2-га ведуча.   Ми складаємо шану i дяку всiм матерям. Бо як вiчне життя на землi, так вiчна мати — символ Добра, Миру, Щастя.

Інсценізація про маму

Доня – Хвилюватись тато став:

Тато: Це вже березень настав?!

І жіноча половина

Святкувать ось-ось повинна

Син1 – Не хвилюйся, любий тату

Мамі ми спечем пиріг

Син2 – Щоб пекла на кожне свято

Мама нам аж цілий рік!
Тато –  Діти, скоро буде свято, залишилося два дні.
Доня –  Треба маму здивувати!
Тато –  Доручіть сюрприз мені! Я спечу пиріг святковий
Син1-   Як тоді, на Новий рік?
Син2 – Торт у вигляді підкови?
Доня – Так тоді пекла пиріг наша мама…
Тато –  Ну то й що? Батько вам тоді на що?
Ми спечем пиріг не гірший
Ще смачніший буде й більший!
Доня –  А ти знаєш як робити?
Син1 – Треба тісто замісити
Син2 – А що треба в тісто класти?
Ну, напевно, цукор, масло,
Син1 – Борошно, мабуть, згодиться
Доня – Так, потрібна ще й кориця
Син2 – Яйця треба і ваніль
Тато –  І, здається, соду й сіль
Доня –  Ще й ізюму треба трішки
Син1 –  Не забудьте про горішки!
Тато –  За роботу, дітлахи, ось вам чисті фартухи!
(На календарі – 8 Березня, діти несуть пиріг – це коробка з крупою, прикрашена квітами із картону)
Доня – Мамо, ми тобі на свято торт спекли.
Це ми самі! Я, Сергій, Сашко і тато –
Це дарунок наш – тобі!
Мама – Ой, спасибі, мої любі
Принеси, Сергійко, ніж.
Доню, дай велике блюдо
Син1 – Мамо, ну давай же, ріж!
(Мама ріже торт)
Мама – Щось не ріжеться, не знаю
Тут, здається, щось стирчить…
Тато –  Це ж мій ключ, а я шукаю!
А він капосний мовчить.
Мама – Тут і ще якась „начинка”
Доня – О, та це ж мій олівець!
Син1 – Ну й роззява ти, Маринко!
Мама – Тут ще й синій гребінець!
Син1 – Може там іще щось є?
Мама – Є, ось маєш…
Син2 – Це моє! (Бере іграшку)
Мама – І, нарешті, папірець…
Син1 – Я пропав, це все, кінець!
Це, мабуть, щоденник мій
Доня – Ну й роззява ти, Сергій!
(Всі стають навколо пирога і дивляться розгублено)
Син2 – Всі труди пропали наші
Доня – Схожий наш пиріг на кашу
Син1 – Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі
Мама – Це вдалось вам, мийте руки,
Вас чекає мій обід!

Тато – Так, не вдався наш обід,

Насмішили цілий світ!
Син1 – Та куди нам до жінок!
Тато – Правду кажеш ти, синок.
Доня – Чому ми всі сумуємо?
Подумаєш – пиріг!
Ми піснею здивуємо
Мамочок своїх.

Пісня учнів 4 класу

1-й ведучий. 
О жінко! Загадка одвічна,
Водночас сильна і тендітна.
Тобі присвячували вірші
І почуття свої найкращі.

2-га ведуча.  
Ти – берегиня свого роду,
За тебе йшли в вогонь і в воду,
Стрілялись на дуелі мужньо,
До тебе прихиляються, коли сутужно.

Усмішка П. Глазового “Коса руса”
Запитала мати доню:
– Голубонько мила, навіщо ти коротеньку
Зачіску зробила?
В тебе ж доню, русе та густе волосся, –
у яку б воно розчудесну косу заплелося!
А колись же довгі коси носили дівчата,
Стрічки у них заплітали у будні свята.
Було глянеш: іде дівка, сама мов калина,
Та ще й коса до пояса, а то й до коліна.
Ото ж колись і взнавалась по косі різниця:
Де дівчина невінчана, а де молодиця.
_ Та годі Вам, – обірвала дочка свою маму. –
Це виходить, що робили женихам рекламу: –
Дивись мовляв, де дівчина, а де молодиця.
Тепер, мамо, в цьому ділі стерлася різниця.
Тепер усі вже грамотні,
З такими не грайся!

Піди в загсі розпишися, потім розбирайся…

1-й ведучий. В цей день також хочеться привітати наших любих бабусь.

 2-га ведуча.  В цей день святковий
Я бажаю вам всміхатись так,
Щоб сонце радісно світилось

Щоб квіти голови схиляли
Щоб усі ввічливо вітались
Щоб всюди вам співали солов’ї
Щоб мир і злагода були в сім’ї.

 1-й ведучий.  Зі святом, рідні, кохані, шановні, прекрасні. Нехай весна живе у вашому серці. Щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої. А настрій – нехай вам забезпечують ті, хто поряд, хто любить вас і кого любите ви.

Бабуся

З ранку і до ночі
Трудиться бабуся.
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити, підмітати, –
Я сама скоренько
Приберу кімнати.

Два сонечка

Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.

Пісня учнів 3 класу

2-га ведуча. Я добре пам’ятаю той час, коли мене мама привела перший раз до школи. Тут я вперше зустрілася зі своїми однокласниками. І у нас з’явилася друга мама, перша вчителька. Вона навчила нас не тільки читати й писати, але й поводитися в школі, на вулиці, спілкуватися з товаришами. Потім ми перейшли до п’ятого класу, і кількість наших «других мам» збільшилася.

1-й ведучий. Дорогі наші вчителі Ми низько схиляємо перед вами голови, дякуємо вам за недоспані ночі, посивілі коси, бажання нас навчити, за вашу справедливість і вимогливість. Зі святом вас!

2-га ведуча. Дорогі педагоги! Свої вітання вам шлють учні 2 класу

Ми до гурту всi зiбрались
З такої нагоди,
Щоб вас, дорогі вчителі,
В залi зустрiчати,
І з весняним світлим святом
Щиро привiтати.

В цей святковий день весняний,
Вчителям найкращим, незрівнянним,
Шлемо сонячні вітання
І найкращі побажання.

Шановні вчителі!
Для вас наука – свято,
Для нас – це будні дні.
Ви хочете зробити з нас
Учених та майстрів,
А ми не завжди слухаємо вас,
Шановні вчителі.

Але будь-ласка, вибачте ви нас
Давайте жити в мирі!
Щоб всі приходили у клас,
Усміхнені і щирі!

Учителю! Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх скажу: «Спасибі
За вашу працю вчительську святу.

Пора вже наших жінок у скульптурі створити,
У Луврі з Венерою в ряд помістити.
Усіх затьмарять красою сьогодні –
Ви, мабуть, зі мною сьогодні згодні?

Нехай для вас сьогодні сонце сяє,
Птахи співають радісні пісні.
Здорові будьте і щасливі
Красиві, наче квіти навесні!

Хай всміхаються троянди,
Хай тюльпани шлють уклін,
Хай освячує кохання
Птахів щебет передзвін.

Вітаємо, любі, вас із ВЕСНОЮ!
Нехай і не є вона дуже рясною,
Але у душі вона майже прийшла
І посмішки щирі вам принесла!

Ці посмішки людям ви віддавайте,
До них частину душі додавайте,
І шарму жіночого трохи вкладайте,
Парфумів краплинами це поливайте,
Весело все у житті ви сприймайте –
І щирі вітання від нас ви приймайте!

Хай стане дійсністю все те,
Що сном і мрією здавалось,
Щоб радість скрасила твій дім,
А серце щастям наповнялось.

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,
А сонце весняне дарує тепло
У березні вітер несе хай надію
І щастя, і радість, і тільки добро!

Пісня 2 класу

1-й ведучий.  Хай стелиться вам доля рушниками,

Хай береже від злого майбуття,

Із всiх дорiг вертайтеся до мами,

Тодi щасливим буде все ваше життя.

     2-га ведуча.  Зі святом, рідні, кохані, шановні, прекрасні. Нехай весна живе у вашому серці. Щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої. А настрій – нехай вам забезпечують ті, хто поряд, хто любить вас і кого любите ви. Хай множиться щастям ваше життя, кохайте і будьте коханими! Здоров’я вам, родинного затишку, добробуту, гарного настрою на довгі літа!

 

Завантажити: Зі святом весни, ніжності і кохання - 8 Березня (Сценарій свята) (Розмір:42.1 KB Завантажено:6)

Теґи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button