Субота 26.05.2018

Сценарій театралізованого концерту “24 серпня – День Незалежності України”

Сценарій театралізованого концерту

 24 серпня – День Незалежності України

 «Будеш жити, Україно!»

У фойє районного Будинку культури розгорнута художня виставка народних умільців, дитячої художньої творчості. Експозиції художньої вишивки, макраме, вишивки бісером та люрексом, картини місцевих художників, гончарів. Фойє також прикрашено квітами та українськими рушниками.

Є куточок української світлиці, де все виготовлено руками місцевих майстрів. На вході до фойє гасло «Ласкаво просимо».

Завіса закрита. У глядацькій залі перед початком свята у запису звучать українські народні пісні та пісні про Україну. Звучать позивні свята – трансформована мелодія пісні Т. Петриненка «Україно».

Завіса відкривається. Сцена оформлена державною символікою та українськими рушниками. З правого боку розміщено екран.

 Ведучі: Доброго дня, шановні друзі! 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення епохальної ваги – проголосила Акт незалежності української держави. Від того дня для нас розпочався новий відлік часу – часу виходу на шлях волі і розвитку, до яких ми прагнули віками.

 На сцену виходять два юнаки і дві дівчини в українських костюмах. Юнаки та дівчата стають попарно.

 1-й юнак:       Тебе не вигадав Тарас,

Бо ти можлива і без нього

Та й Котляревський в перший раз

Не споряджав тебе в дорогу.

1-а дівчина: Ти наче вранішня зоря,

Гориш і сяєш споконвіку…

Не заснував тебе варяг:

У греки йшов по твоїх ріках.

2-й юнак:       Тебе оспівував Баян –

Поет і воїн знаменитий

І, скільки світ твої поля

Дають можливість людству жити.

2-а дівчина: Политі кров’ю поколінь,

Вони спроможні все вродити –

Бійців одважних, ковалів,

Красунь жінок, високе жито…

1-й юнак:       Тебе не вигадав ніхто.

З’явилась ти у День Творіння!

Благословив тебе Христос

На вічне щастя і гоніння!

1-а дівчина: Щодня благаю я Христа,

Аби не знала ти руїни..

Тебе не вигадав Тарас –

Завжди була Ти, Україно!…

На екрані демонструються архітектурні, історико-культурні пам’ятки та краєвиди українських міст і сіл. Звучить «Пісня про Україну» (сл. Л. Забашти, муз. Т.Лободи) у виконанні соліста районного Будинку культури.

 Ведучі (звучить фонозапис гри бандури): В глибину століть сягає історія нашого народу. І чим більше минає часу, тим яскравішою стає вона. Пізнати історію рідного краю, рідної мови нам допомагає самобутня творчість нашого народу: барвисті коломийки, запальні танці, чарівний світ дум та казок, святкові обряди, мелодійні пісні, які ми, українці зберегли і які передаємо нашим нащадкам як безцінний скарб нашої духовності і культури.

На сцені самодіяльний народний фольклорно-етнографічний ансамбль та дитячі фольклорні колективи.

Фольклорна композиція.

 Ведучі (звучить фонограмний запис бандури): Шлях до державної незалежності був довгим і тернистим. Минали роки, століття, кати намагались стерти українську пісню, українську мову, українську історію. У всі часи знаходились люди, що були ворогами української волі. Та не можна стерти людську пам’ять.

 Світло на сцені поступово гасне. На сцену виходять два юнаки і дві дівчини з запаленими свічками (ліхтариками). У фонозапису звучить жіночий вокаліз.

1-й юнак:       Яскравим світлом віра нам палала

І десять заповідей в душу нам дала

Та чорна сила храми зруйнувала

Так перша свічка, мов сльоза стекла.

Юнак загашує свічку і стає спиною до глядача.

 1-а дівчина: Жорстокий меч кривавого терору,

Вбивав, ганьбив і голодом морив,

Колючим дротом оповив довкола

І другу свічку в морок опустив.

Дівчина загашує свічку і стає спиною до глядача.

 2-й юнак:       Зневірився народ в своїй духовній силі,

Покірній тільки лезові меча,

Що стер з очей стрілецькії могили,

І третя згасла пам’яті свіча.

Юнак загашує свічку і стає спиною до глядача.

 2-а дівчина: За правду й волю свічечка тремтіла

Слабенько жевріла, боровшись за життя

Душа у неї і кричала, і боліла,

І знов вона пішла у небуття.

Свічка загашується як і попередні.

Звучить фонограмний запис мелодії з урочистими, життєстверджуючими акордами. На сцені з’являється жінка-Пам’ять у білому довгому одязі з символічним «вогнем відродження».

Жінка-Пам’ять:

Неправда! Пам’ять знову відродилась,

Прийшла із остогидлого життя,

Щоб свічкою новою запалала

Душа, зірвавши пута забуття.

В молитвах всіх героїв пригадаю,

Живим у Бога буду щедрості просить.

Воскреснув дух, я всіх вас закликаю,

Людської пам’яті знов свічку запалить.

 На екрані демонструються документальні кадри лютневих подій на Майдані, фото Героїв Небесної Сотні, кадри маршів миру і єднання, флеш-моби «Україна єдина».

Дівчата і юнаки підходять до жінки-Пам’яті і від її вогню запалюють свої свічки. В цей час по центру сцени розміщується вокальний колектив, виконується стрілецька пісня «Наша славна Україна».

 Жінка-Пам’ять:

Коли життя знов набирає сили

У всі свята нехай свіча палає

Наш український рід і вся родина

героїв України пам’ятає!

 Ведучі: Усіх героїв, які загинули за свободу і незалежність нашої держави давайте пом’янемо хвилиною мовчання

Удари метроному, хвилина мовчання.

 1-й юнак: Рід наш український чесний, добрий, справедливий.

1-а дівчина: І нашому українському роду як і нашій Україні жити і процвітати у віках.

 2-й юнак: Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України і сяє як праведна душа народу.

2-а дівчина: Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою країну і береже у віках її світлу і чисту материнську любов.

 Звучить пісня у виконанні соліста та естрадного ансамблю «Це – мій рідний край» (сл. В. Крищенка, муз. В. Куртяка).

На сцену з обох боків виходять наймолодші учасники концерту – діти дошкільного віку в вишиваних сорочках.

1-а дитина:    Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

2-а дитина:    Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

3-я дитина:   Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

4-а дитина:    Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

На сцені самодіяльний дитячий танцювальний колектив районного Будинку культури з танцювальною композицією «Зичимо щастя».

По закінченні танцю колектив залишається на сцені.

 Ведучі:           Прихилюсь я до тебе уклінно,

Побажаю і щастя, й добра

Свято вірю: не вмре Україна,

Бо співочий народ не вмира.

У виконанні солістів-вокалістів, танцювального колективу та самодіяльної дитячої циркової студії – вокально-хореографічна композиція «Святкова Україні».

1-й юнак:       І не буде нас доля цуратись

У Карпатських, Таврійських садах.

1-а дівчина: І не зможе ніхто відібрати

Те, що ти зберегла у віках.

2-й юнак:       Доки пісня звучить солов’їна,

Щире слово в козацьких устах.

2-а дівчина: Будеш жити в віках, Україно

Будеш жити у наших серцях!

Солісти-вокалісти та всі учасники театралізованого концерту виконують Гімн України.

Завантажити: Сценарій театралізованого концерту "24 серпня – День Незалежності України" (Розмір:17.1 KB Завантажено:1)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *