Неділя , 19 Листопад 2017

Надклас Риби. Особливості будови й життєдіяльності хрящових риб (8 клас. Біологія)

Тема. Надклас Риби. Особливості будови й життєдіяльності хрящових риб.

Мета: ознайомити учнів з особливостями хрящових риб, дати загальну характеристику класу Хрящові риби,

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності хрящових риб.

Базові поняття й терміни: хрящові риби, акули, скати.

Тип уроку: комбінований.

 Хід уроку

I.Організаційний етап

II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Акули — це риби, але чим вони відрізняються від тих риб, яких ви бачили в річках України?

III.Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

  1. Загальна характеристика надкласу Риби

Акули — це хрящові риби. Для того щоб розібратися, чи треба їх охороняти, слід познайомитися з ними ближче.

І хрящові й кісткові риби входять до складу надкласу Риби. Надклас Риби — найбільша за чисельністю видів і найдавніша група первинно водних хордових тварин. Риби заселили усі види морських, прісних і солонуватих водоймищ. Уся їхня організація несе на собі відбиток пристосування до життя в щільному водному середовищі. Найголовніші особливості їхньої організації такі:

  1. Форма тіла обтічна за рахунок плавного переходу її відділів — голови, тулуба й хвоста — одна в одну й сплющена з боків.
  2. Шкіра багата залозами, що рясно виділяють слиз, і покрита лускою.
  3. Органи руху й стабілізації положення тіла спиною догори — це непарні й парні плавці. Плавучість кісткових риб підтримується гідростатичним органом — плавальним міхуром.
  4. Кістяк хрящовий або кістковий. Череп нерухомо з’єднаний із хребтом. У хребті два відділи: тулубний і хвостовий. Пояси кінцівок не пов’язані з осьовим кістяком.
  5. М’язи слабко диференційовані, сегментовані. Рухи тіла одноманітні, змієподібні й переважно в горизонтальній площині.
  6. Захоплювання їжі активне за допомогою щелеп. Передній і середній відділи кишечника сильно диференційовані. Розвинені травні залози: печінка й підшлункова залоза.
  7. Органи дихання — зябра.
  8. Кровоносна система замкнута, має одне коло кровообігу й двокамерне сбрце. Органи й тканини риб забезпечуються артеріальною кров’ю.
  9. Органи виділення — парні тулубні нирки. Кінцевий продукт азотистого обміну, який виводиться з організму, — аміак або сечовина.
  10. Центральна нервова система представлена головним і спинним мозком. Головний мозок диференційований на п’ять відділів. Будова органів чуття — зору, нюху, слуху — адаптована до функціонування у водному середовищі. Розвинений особливий орган бічної лінії, іцо дозволяє рибам орієнтуватися в течіях води.
  11. Риби роздільностатеві, багатьом притаманний статевий диморфізм. Розмноження тільки статеве. У більшості запліднення зовнішнє, у воді. Розвиток з неповним метаморфозом (зі стадією личинки).
  12. Відділи тіла риб — голова, тулуб, хвіст — плавно переходять один до одного, забезпечуючи обтічність. Плавають риби за рахунок бічних хвилеподібних вигинів тіла. Тіло покрите черепицеподібно розташованими кістковими пластинками — лускою. Виділюваний численними шкірними залозами слиз зменшує тертя під час руху риби. Парні плавці — грудні й черевні — підтримують нормальне положення тіла спиною догори, служать стернами повороту, а у деяких риб (скати) — основними органами руху.

Надклас Риби підрозділяється на два класи — Хрящові й Кісткові.

  1. Загальна характеристика класу Хрящові риби

Цей клас представлений групою нечисленних морських видів риб, що мають хрящовий кістяк протягом усього життя. Зяброві кришки відсутні, з боків голови назовні відкривається 5—7 зябрових щілин. Плавальний міхур не розвинений, тому, щоб не «потонути», риби активно плавають. Парні плавці розташовані горизонтально. Хвостовий плавець нерівнолопатевий, з великим верхнім й малим нижнім лопатнями. Передня частина голови витягнута в подовжене рило, через що рот знаходиться з боку черева й має вигляд поперечної щілини. Запліднення внутрішнє. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць або живородіння.Клас Хрящові риби поділяється на два підкласи.

Підклас Пластинчастозяброві риби. У пластинчастозябрових риб, до яких належать акули й скати, кісткова тканина повністю відсутня. Вони мають хрящовий кістяк, що часто буває звапняковілим. Верхня щелепа представлена масивним піднебінно-квадратним хрящем, що не зливається із черепною коробкою й з’єднаний з нею тільки сполучнотканинною зв’язкою або зчленуваннями хрящів.

Шкіра у пластинчастозябрових зазвичай покрита плакоїдною лускою, що являє собою найбільш давній тип лускового покриву. Кожна така луска складається з основної пластинки, на якій піднімається конічний або грибоподібний зубець (шкірний зуб), вкритий шаром емалі, що закінчується одним або декількома вістрями. Наявність шкірних зубів надає шкірі акулячих тією або іншою мірою виражену й іноді дуже сильну шорсткість, завдяки якій вона може використовуватися у столярній справі як абразивний матеріал. Видозмінені шкірні зуби утворюють плавникові колючки у рогатих і колючих акул, хвостові голки у скатів-хвостоколів, пилкоподібні зуби на рилі (рострумі) у акул- пилконосів і риб-пилок.

Зябрової кришки у пластинчастозябрових риб ніколи не буває, і з кожного боку тіла назовні відкривається 5—7 зябрових щілин.

У багатьох риб є також бризкальця — невеличкі отвори, розташовані за оком, що представляють собою рудимент ще однієї щілини між щелепною й під’язичною дугами.

Зяброві пелюстки у акулячих мають форму пластин і прикріплюються до дуг по всій своїй довжині (звідси назва «пластинчастозяброві риби»).

Наявність спірального клапана в кишечнику й артеріального конуса в серці — важливі анатомічні особливості пластинчатозябрових. Спіральний клапан являє собою виріст слизуватої оболонки травного тракту. Він утворює від 4 до 50 оборотів і сильно збільшує усмоктувальну поверхню кишечника. Артеріальний конус -— особливий відділ серця, який розташовується спереду шлуночка й має декілька рядів півмісячних клапанів. Він здатний до самостійних ритмічних скорочень.

Процес розмноження пластинчастозябрових характеризується специфічними особливостями. Запліднення відбувається усередині тіла. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородіння або живородіння.

Яйцеживородні види, до яких належить більша частина сучасних акулячих, характеризуються тим, що запліднене яйце залишається в задньому відділі яйцепроводів (в «матці») аж до народження молоді. Немовлята акулячих риб з’являються на світ цілком підготовленими до самостійного існування.

Форма тіла пластинчастозябрових риб дуже різноманітна. Одні з них мають торпедоподібне тіло, пристосоване до швидкого переміщення, і є гарними плавцями, інші сплющені в спинно-черевному напрямку і здебільшого проводять життя, лежачи на дні. Розміри їх сильно коливаються: найдрібніші види не перевищують 15—30 см у довжину, у той час як у гігантських акул і скатів довжина досягає 15—20 м, а вага виміряється тоннами.

Підклас Голоцефали, або Суцільноголові. Володіючи цілим рядом неповторних особливостей, представники цього підкласу риб ще й найвигад- ливішим чином поєднують у собі риси пластинчатозябрових і кісткових риб. Не випадково Карл Лінней одному з родів дав назву «Химера».

Із пластинчатозябровими їх ріднить, наприклад, здатність самок відкладати великі яйця, укладені в рогові капсули, наявність у зовнішньому кістяку плакоїдних лусочок («шкірних зубів»), а також повна відсутність скам’яніння внутрішнього хрящового кістяка, деякі елементи якого часом зміцнюються за рахунок звапняковіння.

Крім цього, в серці у сучасних суцільноголових, так само як і у пластинчатозябрових, є артеріальний конус, у кишечнику проходить спіральний клапан.

Але у суцільноголових, як і у кісткових риб, відсутні клоака (анальний і сечостатевий отвори відособлені) і бризкальце, з кожного боку тіла є лише по одному зябровому отвору, а череп з’єднується із хребтом за допомогою потиличних мищілок. Зубний апарат суцільноголових, як і дводишних, представлений міцними жувальними пластинками (дві пари на верхніх щелепах і одна пара — на нижніх); нерідко ці пластинки мають валики або гребені.

Вважається, що суцільноголові походять від вимерлих акулячих предків і являють собою бічну філогенетичну гілку, спадково не пов’язану з кістковими рибами. Ця група відома з верхнього девону й процвітала вона до крейдового періоду. Всі нечисленні сьогодні живучі суцільноголові належать до ряду химероподібних.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі вивчають малюнок на с. 135, читають текст «Загальна характеристика надкласу Риби».

Потім учні розглядають малюнки на с. 136—139, ознайомлюються із зовнішньою й внутрішньою будовою хрящових риб, при необхідності звертаючись до рубрики «Якщо ви забули».

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1, 3—5 на с. 140.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 48—49].

V.Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 139, при необхідності записують висновки в зощит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 32, відповісти на запитання 2, 6 після параграфа на с. 140.

У зошиті [3, с. 48—-49] виконати завдання.

Завантажити: Надклас Риби. Особливості будови й життєдіяльності хрящових риб (8 клас. Біологія) (Розмір:17.0 KB Завантажено:2)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *