Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень (10 клас. Географія)

Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу.

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про предмет та за­вдання соціально-економічної географії світу; актуалізувати та по­глибити знання про джерела географічних знань та методи гео­графічних досліджень; ознайомити з основними принципами виділення історико-географічних регіонів світу; розвивати уміння працювати із схемами та картами; виховувати інтерес до вивчення курсу.

Обладнання: політична карта світу, атласи.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Усі уроки географії на сайті «Шкільне життя»

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ кон­кретної території.

Минулого навчального року ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчення соціально- економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами, матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.

ІІІ.     Вивчення нового матеріалу

  1. Предмет та завдання соціально-економічної географії світу

Предмет дослідження науки — це ті сторони, властивості і від­ношення, які вивчаються даною наукою.

Економічна і соціальна географія світу — галузь науки, яка до­сліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світогосподарських зв’язків, а також територі­альну організацію суспільства у світі й окремих країнах з ураху­ванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.

Економічна і соціальна географія світу — це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін: географія населення, географія природних ресурсів і умов, географія госпо­дарства і географія інфраструктури, країнознавство і краєзнавство, політична географія, географія культури, історична географія, ме­дична географія, військова географія, економічна картографія, геоінформатика, геопрогнозування тощо.

На сучасному етапі соціально-економічна географія виконує низку завдань:

  • економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різ­них регіонах світу; дослідження з географії світового господар­ства і світогосподарських зв’язків;
  • політико-географічні дослідження країн світу;
  • пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;
  • вивчення соціально-економіко-географічних аспектів глобаль­них проблем людства за сучасних умов, коли розпались останні найбільші імперії, в тому числі радянська;
  • здійснення українізації соціально-економічної географії, яка полягає у вивченні глобальних процесів, світових закономір­ностей в контексті їх проявів в Україні;
  • дослідження окремих країн, регіонів та їх зв’язків із Україною.

 

  1. Джерела географічних знань та методи економіко- географічних досліджень

Завдання 1. Назвіть відомі вам джерела, які містять географіч­ну інформацію, та визначте найбільш важливі для вивчення соціально-економічної географії світу.

Існують різноманітні джерела географічної інформації: статис­тичні, картографічні, історичні документи, наукова література, енциклопедії, періодичні видання. Однак сучасний світ розвива­ється дуже швидко, ситуація змінюється буквально щохвилинно.

З метою одержання найсвіжішої інформації можна широко вико­ристовувати ресурси Інтернету. Щоби висвітлювати проблему яко­мога повніше та об’єктивно, доцільно використовувати декілька різних джерел.

Методи дослідження науки — це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. Економічна і соціальна географія світу використовує мето­ди як суто географічні, так і загальнонаукові. Основними методами економіко-географічних досліджень є: статистичний, картогра­фічний, порівняльний, історичний, економіко-математичний, на­укової систематизації, районування. Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити пер­спективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні мож­ливості визначення взаємозв’язків об’єктів, процесів і явищ нада­ють ГІС (геоінформаційні системи).

  1. Історико – географічні регіони світу

У сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивіду­альна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення. Скільки ж потрібно часу, для того щоб вивчити кожну країну?

Цю, на перший погляд, складну задачу можна розв’язати за до­помогою методів наукової систематизації та районування, групую­чи країни світу на підставі конкретних ознак.

Завдання 2. Розгляньте карту атласа «Історико-географічні ре­гіони світу» та спробуйте визначити критерії, за якими відбувся розподіл країн на певні групи.

Історико-географічний регіон — це сукупність країн, яка ха­рактеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко- географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально- економічного розвитку і структур господарства.

Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному. Основними макрорегіонами світу є Європа, Азія, Англо- Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці — субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно- Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, — кож­ний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

  1. Видатні економгеографи світу

Завдання 3. Назвіть видатних вітчизняних вчених економгео- графів. Пригадайте, які дослідження ними проводилися в області соціально-економічної географії.

Найбільш відомими вітчизняними вченими економгеографа- ми є П. П. Чубинський, С. Л. Рудницький, К. Г. Воблий, О. Т. Діб­рова.

Вагомий внесок у розвиток соціально-економічної географії зробили радянські та російські вчені. Серед них:

  • М. М. Баранський (1881-1963 рр.) — заклав основи радянської економічної географії створив наукову школу. Ним були розроб­лені методологічні принципи радянського країнознавства, основи географічної (картографічної) генералізації. Він засну­вав кафедри економічної географії в ряді вузів, а в Московсько­му університеті — географічний факультет.
  • С. Б. Лавров (1928-2000 рр.) — президент Російського геогра­фічного товариства, член Європейської Академії (Лондон). Роз­глядав питання формування Спільного Ринку та європейської інтеграції, проводив політгеографічні дослідження країн Євро­пи, а після розпаду СРСР займався аналізом причин розпаду та виникнення міжнаціональних конфліктів.
  • В. В. Вольський (1921-1999 рр.) — завідувач кафедри соціально- економічної географії зарубіжних країн географічного факуль­тету МДУ, спеціаліст з соціально-економічної географії країн Латинської Америки з проблем світової економіки та міжна­родних відносин.
  • В. П. Максаковський (1924 р.) — російський економгеограф, країнознавець, доктор географічних наук, професор, академік Російської академії освіти, автор серії підручників з соціально- економічної географії світу.

Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 4. Користуючись картою «Історико-географічні регі­они світу», визначте, в якому європейському субрегіоні знаходить­ся Україна. На підставі критеріїв виділення історико-географічних регіонів доведіть або спростуйте відношення нашої країни до пев­ного субрегіону.

Соціогеографічний практикум (робота в парах)

Наведіть аргументи «за» та «проти» стосовно питання: «Чи по­трібні мені знання соціально-економічної географії світу?».

Підсумок уроку

  • Курс соціальної і економічної географії світу, присвячений особливостям світового і регіонального господарства планети, її населенню і природним ресурсам, дає бачення цілісного сучас­ного світу.
  • Сучасна соціально-економічна географія використовує різно­манітні джерела та методи досліджень. Особливо швидко роз­виваються методи, засновані на широкому використанні інфор­маційних технологій, які дозволяють узагальнювати та аналізувати відомості з багатьох джерел.
  • На підставі сукупності критеріїв з метою полегшення вивчення країн світ поділяють на такі історико – географічні регіони: Єв­ропа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Англо – Америка, Ла­тинська Америка.

Домашнє завдання

  1. Підручник, опрацювати § .
  2. Скласти опорні схеми: «Джерела географічних знань», «Мето­ди географічних досліджень».

Завантажити: Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень (10 клас. Географія) (Розмір:12.9 KB Завантажено:29)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *